Творчий шлях Катерини Білокур

2973Талант здобувається великою любов’ю (с) Катерина Білокур
Роби те що можеш, з тим, що маєш, там де ти є (с) Теодор Рузвельт

Мабуть, однією з найвидатніших та найталоновитіших художниць нашої батьківщини можна без сумніву назвати Катерину Білокур. Ця самобутня, гармонійна,  витончена у своїй творчості мисткиня створила безліч вражаючих за колоритом та майстерністю робіт.

Білоку́р Катери́на Васи́лівна (* 25 листопада (7 грудня) 1900, народилася в селі Богданівка, Пирятинського повіту, Полтавської губернії — померла 10 червня 1961, с. Богданівка, Яготинський район, Київська область).  Українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця «народного примітиву» («наївного мистецтва»).a94b0d8cc9c6
          В основному Катерина Білокур малювала квіти. Нерідко в одній картині поєднувала весняні й осінні — така картина і створювалася з весни до осені. 6 жоржин на картині «Колгоспне поле» малювала три тижні.
         Крім квітів, є автором пейзажів та портретів. Декілька разів зверталася до сюжету лелеки, котрий приносить дитину, але відмовилася від цієї ідеї через подив і нерозуміння оточуючих, котрі чекали від неї лише квітів.
            Аквареллю й олівцем працювала мало. Художницю більше приваблювали олійні фарби. Сама робила пензлі — вибирала з котячого хвоста волосини однакової довжини. Для кожної фарби — свій пензлик. Самотужки опанувала техніку ґрунтування полотна.1136-11
              Є представницею так званого «наївного мистецтва» — групи художників, що не здобули академічної освіти, проте стали частиною загального художнього процесу.
              Катерина Білокур як художниця могла б органічно існувати зі своїми картинами у будь-яку епоху. Ніколи не ходила до школи, ніде не вчилася малярству. В загубленому серед левад селі Богданівці (нині Київська обл.) вона провела усе життя, свідомо витративши його на те, щоб її, сільську жінку-самоуку, просто визнали за художницю.
             Час, в який жила ця людина, зовсім не був лагідним до неї — роки її життя: 1900-1961, — але в своїх картинах вона ніби знаходить притулок від тих бурхливих подій, що вирували в Україні на початку та в середині ХХст.
            На шматку доморобного полотна вуглиною або саморобним пензликом, тонким, як голочка (декілька тхорячих волосин, прикручених до гілочки), спочатку рослинними, а потім олійними фарбами Катерина Білокур вперто сама себе вчила живопису, за моделі обравши квіти. Вона відрізнялась від свого сільського оточення, була самотньою мрійницею, ніколи не мала своєї сім’ї, дітей; прожила «чужою» усім звичним для людської долі радощам та негодам, бо мала свої, заховані від сторонніх очей.
       Розкривають натуру цієї жінки її картини та листи, які писала до друзів та знайомих. Картини справляють незвичне враження — в них є відчуття льоту. Може тому, що не мала ніякої школи, то була вільна в своїх фантазіях та манері втілення їх на полотні.
             Особливо характерними для Катерини Білокур є великі композиції без визначеного сюжету. Квіти — за поодинокими випадками — єдині мешканці її полотен, їх зображення — за межами класичного натюрморту чи пейзажу. Художниця старанно копіює рослини з натури і водночас інтерпретує по-своєму світ, в якому вони мусять існувати. Вона ніби аранжує стани природи — присмерки, світання, спекотний полудень.flowers-by-the-fence-1935
           «Квіти за тином» (1935 р.) — барвиста хвиля з рослин, яку ледь стримує огорожа. Те, як вона укладає, гармонізує квіти на полотні, нагадує музику чи віршування — рослини ніби римуються, складаючись в пасма вогню або існують в замріяному ширянні.4a769c845835
        У «Квітах та калині» (1940 р.) фон глибокого синього кольору, рослини наче потопають в вечірньому повітрі, нагадуючи келихи, наповнені присмерками.

_._.__________1900_-1961_.________________1941.________________87_5____74_

       «Польові квіти» (1940 р.) — левада під ранковим серпанком туману. Ця картина, як і багато інших її полотен, позбавлена перспективи реального пейзажу. Художниця накладає зображення ретельно виписаних рослин на багате відтінками, але неозначене тло — просто блакить, що ніби «дихає».

______________1959cc329644d1f4

        «Буйна» (1944-1947 рр.), «Декоративні квіти» (1945 р.) — це відчуття спеки, на хвилях якої «гойдаються» квіти, сонячного вітру, що ширяє полотном.
          Катерина Білокур дуже рідко зображала людські постаті. У портретах Білокур реалістична, вона в них зображає спокійні, виважені, повні гідності і задумливої ліричності постаті.

_._.__________1900_-1961_.________________________.1941._______________53_5____48_Autoportret-bilokur

        Автопортрети — підкреслено чесні. Бачимо стару жінку у хустці та «ватнику», яка проникливо і трішки сумно дивиться на глядача, тримаючи руку біля підборіддя — ця поза, як і акцентовано виразні очі, підкреслює роботу думки і силу характеру, якими позначене все життя художниці. 
f8172898c912
      Один із цікавих винятків — графічний аркуш «Колгоспниця» (1949).У своїй роботі “Колгоспниця” Катерина Білокур зображає жінку у хустці та з лопатою, яка є ніби володаркою світу – стоїть посеред цілої хвилі квітів та овочів, яка фантасмагорично закручується навколо святкового столу.03796e036c190a11f849371d981d81a2471c8fa08235 32ef21aba413 44113987_original5537172_75cdc51f

Джерела: http://ukrmystetstvo.blogspot.com/, http://www.mundm.kiev.ua/

Додати коментарії

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: